Виставка «Дзеркала щастя». Україна, Київ.

Коли я працюю над своїми картинами я завжди спілкуюся з ними, розмовляючи з ними або співаючи їм. Це залежить від мого настрою. Більшість людей думають словами, інші уявленнями, я ж думаю кольорами. Коли я бачу людину чи гарне місце, в той момент я бачу яскраві, блискучі кольори, та уявляю як перенести таку натуральну гармонію на полотно. Скільки я себе пам’ятаю, я завжди думала кольорами. Це виходить несвідомо. Це частина мене.

У такому мінливому світі важко повернути щастя. Коли світ продовжує змінюватись тільки наші надії та спогади залишаються не- змінними. Чи існує інструмент для вимірювання щастя? Так, існує – він є в усіх нас. Ми є своїми дійсними дзеркалами щастя.