DYANA

Народилась в Празі в 1979 році.
Перша освіта.
Освіта вища економічна – ХГУПТ.
Школа по дизайну та декор-інтер’єру при ХГАДІ з 2003-2005 рр.
Школа-студія живопису Анни Дахно з 2007-2012 рр.
Друга освіта.
Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука 2017 р.
З 2005 року має власну студію живопису.
Діяльність – живопис, декоратор інтер’єру, захоплення – фотографія.

Закінчила Школу дизайну та декорування інтер’єру при Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Згодом вчилася живопису в школі-студії Анни Дахно. З 2005 року Dyana працює у власній майстерні. Улюблений вид мистецтва Яни – живопис. Також вона часто застосовує мішану техніку.
Яну надихають люди та подорожі, без яких вона не уявляє себе з раннього дитинства. У своїх роботах художниця досліджує тонкі психологічні стани, емоції та почуття. Як наслідок, створює динамічні, яскраві та експресивні картини.
“… Художник живе очима. Він зберігає все в візуальнійпам’яті. Іноді доходить до того, що виходячи на вулицю, я бачу все навколо відтінками. Відразувиникає думка, як би я це відобразила на полотні. Якщо я не можу малювати, коли відчуваю прилив натхнення, то дуже засмучуюсь. Не ридаю, звичайно. Залишаю ідею в пам’яті, і повертаюся до неї з часом …
… Я нікому не наслідую. Насправді, кожен художник хоче бути неповторним. На мій погляд, копіюватишалено складно. Ти не знаєш що відчував художник, коли він писав певну роботу. Плюс, цегра кольорів. Тих же імпресіоністів неможливо скопіювати. Там мільйон кольорів і мазків, як відбитки
пальців. Моя унікальність, напевно, в емоціях, кольорах, в визначеній колористиці …
… Я б ні в якому разі не перестала писати, якби моїроботи ніхто не купував. У разі якщо “купувати” – платити за картини. А якби роботи “не купували” емоційно, було б все погано. Тоді варто було бзадуматися, чи моє це ремесло …
… Коли я малюю, я думаю про любов. Наскільки”смачно” виглядає робота. У поганому настрої я не працюю. Фарби не лягають так, як мені хотілося б. Кажуть, художник повинен бути сумним і голодним, тодіу нього робота ладиться. Почасти в цьому є правда. Смуток – це не поганий настрій. Смуток – цезосередженість на своїх думках. І приводом для смуткуможе стати все, що завгодно …